Асоціація взяла участь у засіданні круглого столу щодо збереження осетрових

пʼятниця, 11 травня 2018, 16:26
169
У фауні України в межах Азово-Чорноморського басейну зареєстровано шість видів риб сімейства осетрових (Acipenceridae) ряду осетрообразних (Acipenseriformes) класу лучеперих риб (Osteichthyes), з яких:
     п'ять видів - прохідні придонні прохідні риби (постійно живуть в море, а в річки заходять на нерест):
     ✔️ Білуга звичайна (Huso huso (Linnaeus, 1758))
     ✔️ Осетр атлантичний (Acipenser sturio (Linnaeus, 1758))
     ✔️ Севрюга звичайна (Acipenser stellatus (Pallas, 1771));
     ✔️ Осетр шип (Acipenser nudiventris (Lovetsky, 1828));
     ✔️ Осетр російський (Acipenser gueldenstaedtii (Brandt et Ratzeburg, 1833));
     один вид - прісноводна придонна риба:
     ✔️ Стерлядь прісноводна (Acipenser ruthenus (Linnaeus, 1758)).
 
Сьогодні в Україні річка Дунай залишилась основною в північно-західній частині Чорного моря, де зберігся регулярний природний нерест осетрових. У той же час територіально природні ареали (довкілля) цих осетрових в Чорному і Азовському морях і в річці Дунай Україна ділить з іншими державами, в межах яких знаходяться ці водні об'єкти. Тому міждержавне транскордонне співробітництво є надзвичайно важливим.
 
ННН-рибальство, втрата оселищ й перекриті шляхи міграціі, а також інші негативні явища, спричинили значне скорочення чисельності цих видівСаме цим питанням і призначене дослідження, проведене WWF у 2017 році, а також круглий стіл «Національне законодавство щодо охорони, розведення, торгівлі осетровими рибами в Украіні і можливості його вдосконалення». Разом з тим, ключове значення для збереження та відтворення осетрових у природних умовах має ефективне національне законодавство та державне управління в кожній із країн.
 
Держрибагенство залучене у реалізацію двох міжнародних проектів5 зі збереження осетрових6 та на рівні цієї структури є бачення, що збереження осетрових видів і відновлення їх запасів є однією з першочергових, стратегічних задач для всіх країн басейну Дунаю. Її вирішення потребує комплексного співробітництва між урядами, органами управління, місцевими спільнотами, зацікавленими учасниками, науковцями й неурядовими організаціями.
 
Державне регулювання в цій сфері здійснюється як органами управління загальної компетенції (національного та місцевого рівнів) і правоохоронними органами, так і органами управління спеціальної компетенції (Мінприроди, Держрибагентство тощо). Спеціальними владними повноваженнями в цій сфері наділені також Служба державної охорони природно-заповідного фонду України; громадські інспектори з охорони довкілля та громадські інспектори рибоохорони. В Україні функціонує також спеціальний науковий орган — Національна комісія з питань Червоної книги України. Однак чинне законодавство та всі ці органи управління наразі не можуть забезпечити повне припинення незаконного вилову осетрових із природних умов та відтворення їх до безпечного для існування популяцій рівня. Існують проблеми й у сферах розвитку аквакультури осетрових, внутрішньої та міжнародної торгівлі.
 
Крім того, за оцінкою Міжнародного червоного списку МСОП, більшість з 27 видів осетроподобних риб знаходяться під загрозою зникнення, а деякі з них на межі вимирання.
У вересні 2017 року Відні, за участю понад 300 фахівців з 32 країн відбувся VIII Міжнародний осетровий сіпмозіум. На ньому були визначені завдання, виконання яких дасть можливість вирішити проблему зі збереження осетрових, про що більш детально розповість Віденська декларація по глобальному збереженню осетровоподобних риб.
 
VIENNA DECLARATION on global sturgeon conservation
ВІДЕНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ щодо глобального збереження осетроподібних риб

Підпишіться

для того, щоб бути в курсі новин