Стан рибного ринку. Аналітика та перспективи України

вівторок, 28 листопада 2017, 17:24

Співвідношення імпортної та вітчизняної риби

Імпортна рибна продукція становить близько 80% всієї рибної продукції в Україні (за 2016 рік імпортовано 300 000 тон). Власної риби в Україні близько 20% (80 000 тон за 2016 рік).

При цьому слід враховувати, що, на жаль, наша держава не може з точністю сказати, скільки риби насправді вирощується і виловлюється в Україні. Учасники ринку, як і представники Держрибагентства, відзначають, що офіційні цифри не відображають реальну картину і їх сміливо можна множити на 2-2,5 рази (тобто до 200 000 тонн), оскільки значна частина залишається в тіні. Відповідно, теоретично, співвідношення імпортної та вітчизняної продукції може становити 60/40. Але тут виникає інше питання - скільки української риби потрапляє на наші прилавки? Чи вся вона доходить до нашого споживача?

В той же час, якщо говорити виключно про морську рибу, то тут співвідношення імпортної та вітчизняної рибної продукції виявиться ще більше не на користь останньої.

За даними Державного агентства рибного господарства України вилов риби у водоймах України в січні-вересні 2017 року склав 35 200 тонн, з них:

   - вилов в Азовському морі - 13 900 тонн.

   - вилов в Чорному морі - 3 900 тонн.

   - вилов у внутрішніх водоймах країни - 17 400 тонн.

Також, Україна здійснює вилов в океані, який за зазначений період склав 7 900 тонн. Відповідно, обсяг морської продукції склав лише 25 700 тонн.

При цьому імпорт за цей же період склав 210 000 тонн (98% з яких становить морська продукція). Відповідно 88% морської рибної продукції становить імпорт і лише 12% це вітчизняна морська риба.

Структура імпорту і споживчі переваги

За результатами 10 місяців 2017 року імпортерами ввезено 240 500 тонн риби і морепродуктів. При цьому 215 000 тонн або 89% імпортованої рибної продукції склала морожена продукція. Частка охолодженої продукції - 3,5%, солоної - 2,5%, консерви - 1,4%, сурімі - 1,4%, снеки - 1,1%, пресерви - 0,3%.

Що саме імпортує Україна і які споживчі переваги українців?
Ось ТОП-5 імпортованої продукції (% від всього імпорту):

   1. Оселедець - 38 400 тонн (16%).

   2. Скумбрія - 31 400 тонн (13%).

   3. Хек - 29 000 тон (12,3%)

   4. Салака - 27 500 тонн (11,4%).

   5. Лосось - 19 500 тонн* (8%).

* Включає «лосось охолоджений», «лосось хребти», «лосось обрізу», «лосось черевця», «лосось шматки», «форель охолоджена» «форель хребти».

Далі йдуть: кілька (4,2%), минтай (3,8%), мойва (3,5%), нототенія (2,7%) та інші.

Найбільше рибної продукції Україна імпортувала з Норвегії (47 400 тонн), Ісландії (37 700 тонн), Естонії (23 600 тонн), США (23 150 тонн), Іспанії (13 000 тон), Латвії (11 800 тонн), Канади (10 000 тонн) і Китаю (7 900 тонн).

Якщо відштовхуватися від офіційних даних по імпорту, внутрішнього видобутку і офіційних даних щодо кількісті населення в країні, ми отримаємо середнє споживання близько 9 кг на людину в рік. При цьому, найбільше риби споживають в наступних 5 областях:

   - Київська (13,1 кг)

   - Одеська (13,0 кг)

   - Черкаська (12,3 кг)

   - Вінницька (11,8 кг)

   - Херсонська (10,9 кг)

Аутсайдерами споживання риби є такі області України:

   - Івано-Франківська (6,3 кг)

   - Тернопільська (6,4 кг)

   - Закарпатська (6,8 кг)

   - Чернівецька область (7,5 кг)

   - Львівська (7,5 кг)

В цілому, обсяги імпорту в 2017 році практично збігаються з обсягами імпорту в 2016 році. У статистику поки що не включені дані за листопад і грудень 2017 року, але навряд чи вони будуть суттєво вище 30-35 тисяч тонн за кожен з цих місяців, тому імпорт за 2017 рік не повинен значно перевищувати показники 2016 року (300 000 тонн), хоча і зберігається можливість 3-5% зростання імпорту.

З одного боку така відносна стабільність і відсутність зростання можуть свідчити про те, що ми нескоро повернемось до показників 2013 року, коли було імпортовано рибної продукції на 450 000 тонн. Але з іншого боку треба враховувати наступне.

- За 2014-2015 рік Україна втратила контроль значної частини своїх територій, а значить також точок продажів і потенційних споживачів.

- За даними Державної служби статистики України за перше півріччя 2017 року населення України скоротилося на 128 000 чоловік. Смертність як і раніше перевищує народжуваність: на 100 померлих припадає 61 новонароджений. Відповідно, щорічно населення країни з природних причин скорочується більше, ніж на 200 000 осіб.

- Трудова еміграція. За різними даними сьогодні за кордоном працює близько 5 млн. українців. Тільки в одній лише Польщі офіційно працевлаштовано близько 1 мільйона. При цьому щороку збільшується квота на офіційне працевлаштування в Польщі, Чехії, Угорщини та інших країнах. При цьому багато громадян користуються можливістю тимчасового працевлаштування, в тому числі завдяки «безвізу», відсутні в країні місяцями і, фактично, не є споживачами товарів в Україні. Як результат, вже зараз багато керівників компаній стикаються з нестачею кадрів на своїх підприємствах.

Таким чином, офіційні дані, згідно з якими в Україні проживає 42 млн. осіб, очевидно, можуть не відповідати дійсності. До того ж, як зазначають багато експертів, в середньостроковій перспективі ці тенденції збережуться і кількість населення продовжить знижуватись, а нація буде старіти. Тому це необхідно враховувати при аналізі ринку і його перспективах.

У зв'язку з цим, збереження обсягів імпорту та обсягів споживання в досить непростий соціально-економічний для країни час, за відсутності будь-якої підтримки з боку держави, безумовно є позитивним моментом і заслугою всіх учасників рибної галузі.

Експортні можливості

Незважаючи на те, що Україна залишається залежною від імпорту рибної продукції в силу об’​єктивних обставин, не варто сприймати це як мінус. І ось чому.

Досвід сусідніх країн показує, що навіть без наявності власних достатніх водних біоресурсів, рибна галузь може успішно розвиватися, приносити значні дивіденди для бюджету країни і працевлаштовувати громадян.

Для прикладу проаналізуємо рибну галузь сусідній Польщі.

Населення країни 38 млн. Чоловік. За даними за 2014 рік споживання риби становить 13 кг на людину в рік (середній показник в ЄС становить 21 кг на людину в рік).

При цьому польська рибна переробна галузь є однією з найбільших в Європі. У рибної переробці в Польщі працює 250 підприємств, на яких задіяно 12 500 чоловік. За 2014-й рік в Польщі перероблено 456 000 тон рибної продукції (у 2010 році перероблено 369 000 тон) на загальну вартість продукції 2,3 млрд. Доларів США, при цьому дохід склав 500 млн. Євро. Що найцікавіше, 90% всієї переробленої продукції експортується, з них 59% йде на ринок Німеччини, решта на ринки Великобританії, Франції і Данії.

І все це є можливим лише за рахунок імпорту. Одна лише Норвегія в 2016 році експортувала до Польщі риби на 1 169 млн. Доларів США (в Україні на 110 млн. Доларів США).

Слід зазначити, що в Польщі існує кілька ставок ПДВ. Є базова ставка ПДВ в розмірі 23%, а також існують знижені ставки ПДВ: 8, 5 і 0%. Ставка ПДВ на рибу в Польщі становить 5% (як і на більшість інших продуктів харчування). Безумовно, це відіграє важливу роль для стимулювання переробки рибної продукції в Польщі.


Підводячи підсумок можна сказати, що в довгостроковій перспективі Україна має шанс стати серйозним гравцем в Європі на ринку переробки рибної продукції. Щорічно попит на рибну продукцію зростає. Уже зараз середнє споживання риби в світі перевищило 20 кг на людину в рік. І цих цифр вдалося досягти саме за рахунок аквакультури, оскільки традиційний промисел останні 20 років не зростає. Наприклад, за минулий рік в Норвегії було вирощено 1,3 млн. тонн лосося, тоді як кілька десятків років тому ця цифра становила 50 000 тонн. За словами Міністра рибного господарства Норвегії Пера Сандберга до 2050-го року Норвегія планує збільшити цю цифру до 5 млн. тонн. І тут виникає питання, чому б Україні не скористатися такою можливістю і не стати як мінімум другою переробником риби в Європі?

(с) Дмитро Загуменний

 


Підпишіться

для того, щоб бути в курсі новин