Огляд ринку рибної продукції для видання "Світ продуктів"
Щорічно в світі збільшується споживання рибних продуктів. Український ринок риби залишається ненасиченим. Це відкриває хороші перспективи для імпортерів і переробників риби. Стан і напрями розвитку ринку рибної продукції проаналізував Дмитро Загуменний, Генеральний директор Асоціації «Українських імпортерів риби і морепродуктів» для інформаційно-аналітичного видання для операторів продовольчого ринку "Світ продуктів"
Експортні можливості
З кінця 70-х років минулого століття по 2014 р світовий експорт рибної продукції зріс в грошовому вираженні в 18,5 разів і до кінця періоду склав $ 148 млрд, з яких $ 80 млрд забезпечив експорт з країн, що розвиваються. При цьому частка країн, що розвиваються у світовому експорті рибної продукції зросла на 17% і склала 54%. За вказаний період експорт цих країн виріс з 38% до 60% всього експорту рибної продукції. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) (Food and Agriculture Organization, FAO), чистий дохід від експорту рибної продукції досяг $ 42 млрд, тим самим перевищивши сумарний дохід від експорту м'яса, тютюну, рису і цукру. Великі ринки країн Європейського Союзу, США та Японії в значній мірі залежать від імпорту рибних продуктів для задоволення внутрішнього попиту. У 2014 р сукупний імпорт цих регіональних ринків склав 63% і 59% вартості обсягів світового імпорту риби та рибних продуктів. Найбільшим ринком імпорту риби є ЄС. У 2014 р ємність цього ринку склала $ 54 млрд.
Тенденції в секторі світової торгівлі рибою
Глобальний тренд зростання споживання готових продуктів харчування, вироблених промисловим способом, впливає на ринок риби і рибної продукції. Так, на сьогодні 92% від усіх обсягів світової торгівлі рибою та рибною продукцією в кількісному вираженні (в еквіваленті живої ваги) становить перероблена продукція, що виключає живу і свіжу не переробленої рибу. Розвиток харчових технологій і сектора технологічного обладнання сприяють зростанню сегмента глибокої переробки риби. За останні чотири десятиліття частка готової та консервованої риби, включаючи асортимент продукції з високою доданою вартістю, в загальному обсязі зросла в два рази і в 2014 р склала 18% від загальних обсягів продажів.
Розширення географії збуту рибної продукції, збільшення відстаней від місць вилову риби або господарств аквакультури до місць переробки або точок продажів призводять до того, що риба все частіше продається в замороженому вигляді. Так, частка замороженої продукції за період з 1984-2014 рр. зросла майже в два рази - з 22% до 40%. Стійку підвищувальну динаміку має тенденція вирощування риби спеціальними господарствами. На сьогодні понад 50% від усіх обсягів продажів риби - це продукція аквакультури.
Ситуація на українському ринку споживання риби
За даними ФАО, рекомендована норма споживання риби становить 20 кг на рік на одну людину. При цьому морська риба повинна складати 75% від цієї норми. «На жаль, за даними на 2016 року українці споживають всього 8,5 кг риби на рік на людину, що більш ніж в два рази нижче рекомендованої норми, - зазначає Дмитро Загуменний. - Країни, в яких середня тривалість життя вище, споживають і значно більше риби. Для порівняння, середньодушове споживання риби в рік в Японії становить 65 кг, в країнах Північної Америки - 24 кг, в країнах ЄС - 21 кг. Наприклад, в Китаї споживання риби на душу населення постійно зростає.
Щорічний приріст споживання в цій країні за період 2003-2013 рр. був на рівні 5% і виріс з 14 кг на одну людину в рік в 1993 р до 38 кг в 2013 р. Вражаюча динаміка - за десятиліття зростання майже в три рази. Вважаю, що одним із ключових завдань нашої Асоціації та українських компаній ринку риби та рибної продукції є збільшення обсягів споживання риби населенням».
Серед основних негативних чинників, які стримують зростання споживання риби в Україні, на першому місці - високі роздрібні ціни, які складаються з причини валютної складової і податків. У структурі українського ринку риби близько 80% займає імпортна продукція, 20% - це риба, виловлена і вирощена в країні. В основному риба імпортується в замороженому вигляді - близько 90% від усіх обсягів імпорту. «Охолоджений сегмент менше схильний до коливань в структурі імпорту за видами риби, так як ця категорія наповнює преміальний сегмент, який більш стійкий в своїй структурі через більшої стабільності переваг кінцевих споживачів. Якщо споживачі звикли і фінансово можуть дозволити собі купувати певну продукцію в цій категорії, то вони продовжують її купувати незалежно від коливання цін », - підкреслює Дмитро Загуменний.
Другий негативний фактор - це відсутність в Україні власного рибальського флоту і, як наслідок, - власної морської риби, яка, як зазначалося вище, повинна становити більшу частку в раціоні за рекомендаціями ВООЗ. Також зростання обсягів споживання риби стримується такими бар'єрами як: відсутність належного рівня поінформованості населення про користь і цінності риби; поширення недостовірної інформації; відсутність комплексних програм, що популяризують регулярне споживання риби.
Динаміка імпорту рибної продукції
Аналізуючи зміни в динаміці імпорту рибної продукції, Дмитро Загуменний зазначив: «За чотири роки найбільше імпортувалося і споживалося риби в 2013 р При порівнянні даних усього періоду можна побачити, як« просів »ринок уже 2015 г. - обсяги в натуральному вираженні знизилися в 2 рази, а в грошовому - в 3 рази. Це говорить про те, що імпортери не тільки знизили обсяги поставок, а й переорієнтувалися на імпорт більш дешевої продукції. Причини такої ситуації, в першу чергу, - в девальвації національної валюти. Це найважливіший фактор, так як основний обсяг продукції - це імпорт, який став дорогим і менш доступним більшості споживачів. Другий фактор - запровадження додаткового збору в 10% на імпортні продукти харчування, в тому числі і на рибу. Дія цих чинників негативно позначилося на обсягах імпорту риби та на обсягах її споживання. З 2016 року намітилася певна стабілізація ситуації, і за результатами періоду січень-липень 2017 р є невелике зростання. В принципі, сезон у імпортерів тільки починається, і є надія на зростання обсягів імпорту в поточному році в порівнянні з 2016 р ».
Структура імпорту рибної продукції
... тісно пов'язана зі структурою споживання. У топ-5 продукції за видами риби входять: на першому місці - оселедець з часткою в загальному обсязі імпорту 20% за підсумками 2016 р далі - хек (17%), скумбрія (13%), салака (10%), лосось (6%). Україна імпортує рибу майже з 60 країн світу. 62% від загальних обсягів імпорту припадає на п'ять найбільших експортерів риби в Україну. На першому місці Норвегія з часткою 22%. Майже кожна четверта риба в Україні - це норвезька продукція. Далі - Ісландія з часткою 16%. У різні роки частка імпорту з цієї країни коливається. Потім - Естонія (9%), Канада (8%) і США (7%). Свої позиції в топ-5 імпортерів США утримує в основному за рахунок експорту хека.
В Україні 250 компаній займаються імпортом рибної продукції. При цьому на частку 10 компаній припадає 60% від усього імпорту. За результатами 2016 року в топ-10 найбільших імпортерів входять: «Кліон Груп» і «Юніверсал Фіш Компані» (мають частку в загальних обсягах імпорту близько 17% кожен); Egersund Seafood в Україні - 5%; «Фоззі-Фуд», «Флагман Сифуд», «Айсберг-Фіш», «Лотос» - по 4%; «Фіш-Альянс», «Уно-Фіш» - по 3%; «Південьмортранс» - 2%.
Український ринок в основному імпортує патрання тушки і вже на місці здійснює переробку і підготовку до продажу на внутрішньому ринку і на експорт. «Так що на сьогоднішній день українські компанії-імпортери, крім реалізації рибної продукції в Україні, здійснюють переробку продукції на сучасних сертифікованих підприємствах і експортують вже перероблену рибну продукцію, - констатує Дмитро Загуменний. - Компанії створили сучасні процесингові потужності, які відповідають всім міжнародним стандартам. Це дозволяє вітчизняним компаніям успішно представляти свою рибну продукцію на міжнародних виставках, включаючи найбільшу галузеву виставку в світі Seafood Expo Global ». Понад 20% від загального обсягу українського експорту рибної продукції - це продукти переробки імпортної сировини. Основні країни, в які така продукція експортується, - це: США, ОАЕ, Німеччина, Чехія, Болгарія, Ізраїль, Молдова, Грузія.
Приклад потенціалу ринку
Як зазначалося вище, найбільший експортер риби в Україні - Норвегія. Досвід і аналіз структури експорту цієї країни може бути корисний українським компаніям для розуміння потенціалу європейського ринку рибної продукції та розробки напрямків власного розвитку. Характерно, що в структурі виробництва риби Норвегії значно зросла і продовжує збільшуватися частка аквакультури. У грошовому вираженні 71% ($ 8,3 млрд на рік) грошей, які заробляє Норвегія, це за рахунок продукції аквакультури, і $ 3,3 млрд на рік - за рахунок промислу. Найбільше продукції Норвегія експортує в Польщу. Однак слід враховувати, що Польща - найбільший переробник риби для країн ЄС. Частка польського імпорту переробленої рибної продукції щорічно збільшується. Данія, друга країна за обсягом норвезького експорту, має практично аналогічну польської структуру імпорту, і в основному ввозить рибу для переробки. «Для вітчизняних компаній, які орієнтовані на переробку і подальший експорт рибної продукції, найбільший інтерес для збуту можуть представляти ринки Франції та Німеччини, - аналізує Дмитро Загуменний. - Ці країни імпортують рибу для внутрішнього споживання і мають активний ринок споживання. В цілому, ринки країн ЄС дуже ємні, і на них вітчизняним компаніям варто орієнтуватися в першу чергу ».
Актуальні напрямки збільшення споживання
Як зазначалося вище, середньодушове споживання риби в Україні дуже низька. Така ситуація потребує докладання сили методичної роботи всіх учасників ринку ланцюга від поставок до роздрібної реалізації, законодавчих і виконавчих органів, засобів масової інформації. Дмитро Загуменний виділив наступні ключові моменти з цього питання:
• формування більш лояльної політики торговельних організацій по відношенню до постачальників рибної продукції;
• об'єднання зусиль всіх учасників ринку в питанні популяризації споживання риби серед населення, наприклад, способом соціальної PR-кампанії, мета якої - зняття бар'єрів споживання, формування довіри, інформування споживачів про користь риби і морепродуктів і їх харчової безпеки при дотриманні норм продажів;
• залучення національних кредитних агентств, зацікавлених в кредитуванні українських імпортерів, наприклад, за аналогією з норвезьким експортно-кредитним агентством GIEK (The Norwegian Guarantee Institute for Export Credits), а також інвестиційних банків для фінансування будівництв рибних ферм і переробних заводів;
• прийняття Закону «Про Державний фонд підтримки рибного господарства», який поки тільки в проекті. Це дозволить ефективніше використовувати державні кошти на розвиток української рибної галузі;
• прийняття Закону «Про забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів». Поки існує лише проект. Мета цього Закону - підвищити ефективність запобігання незаконного, непідзвітного, нерегульованого рибальства і, відповідно, сприяти збереженню запасів водних біоресурсів у водних об'єктах України;
• розвиток риболовецького флоту, спрощення процедур, що зробить вигідним «ходити» під українським прапором;
• оперативне надходження свіжих і актуальних статистичних даних по імпорту, експорту, споживання, продажу продукції від всіх гравців ринку;
• правильне лобіювання інтересів українських компаній на зовнішніх ринках, так як багато компаній мають труднощі з виходом на той чи інший закордонний ринок, і держава повинна активніше реагувати на кожну відмову і захищати інтереси вітчизняних виробників.
Ольга Бут
http://www.prodinfo.com.ua