Огляд рибного ринку України за 2024 рік
четвер, 29 травня 2025, 15:21
2875
ВСТУП. Ситуація в світі. Загальна інформація
У 2024 році світове споживання риби та морепродуктів залишалося стабільним, попри зростання загального виробництва. Згідно з даними ФАО, загальний обсяг виробництва риби та морепродуктів досяг майже 192 мільйонів тонн, що на 2,2% більше, ніж у 2023 році, з яких:
- Вилов у дикій природі (промисел) становив приблизно 91 мільйон тонн.
- Аквакультура (штучне розведення) — приблизно 101 мільйон тонн.
Таким чином, аквакультура вперше перевищила промисловий вилов і забезпечила понад 52% світового виробництва риби та морепродуктів у 2024 році. Ця тенденція зростання аквакультури триває вже понад десятиліття і особливо активно розвивається в країнах Азії — передусім у Китаї, В’єтнамі, Індонезії та Індії. Це зростання зумовлене відновленням вилову в дикій природі, зокрема анчоусів у Перу, та збільшенням аквакультурного виробництва в Китаї, Індії та В'єтнамі. Проте споживання в основних ринках, таких як США, ЄС, Китай і Японія, залишалося на низькому рівні через економічну нестабільність та зниження купівельної спроможності споживачів.
У 2024 році світова торгівля рибою та морепродуктами зменшилася на 4%, досягнувши 164 мільярдів доларів США.
США залишилисm найбільшим імпортером, але обсяг імпорту знизився до 26,6 мільярдів доларів, що на 0,3 мільярда менше, ніж у 2023 році, і на 3,2 мільярда менше, ніж у 2022 році. Китай, другий за величиною імпортер, також зафіксував зниження імпорту на 3%, до 22,3 мільярдів доларів. Японія, третій за величиною імпортер, зазнала додаткового зниження імпорту на 5%, до 12,9 мільярдів доларів у 2024 році.
Споживання риби та морепродуктів у Європейському Союзі в 2024 році зазнало деяких змін.
Згідно з даними Євробарометра, лише 33% європейців споживали ці продукти щонайменше раз на тиждень, що на 4% менше порівняно з 2021 роком. Водночас частка тих, хто взагалі не вживає рибу вдома, зросла до 15% . Основною причиною такого зниження є зростання цін: 55% опитаних вказали вартість як найважливіший чинник при виборі рибної продукції, випереджаючи навіть зовнішній вигляд товару. Це призвело до зростання попиту на заморожені та консервовані продукти, які є більш доступними та зручними у використанні.
Географічне розташування також впливає на рівень споживання: мешканці прибережних регіонів частіше вживають рибу, ніж ті, хто проживає у внутрішніх районах. Наприклад, 79% людей, які живуть у межах 5 км від узбережжя, споживають рибу щомісяця, тоді як серед тих, хто мешкає на відстані понад 200 км від моря, цей показник становить лише 49% . Крім того, споживачі все більше звертають увагу на інформацію на етикетках: 69% вважають важливим зазначення дати вилову або збору, а також походження та спосіб виробництва продукції.
Ці тенденції свідчать про зміну споживчих звичок у ЄС, зумовлену економічними факторами та зростанням обізнаності щодо якості та походження продуктів. Очікується, що в найближчі роки попит на заморожену рибу та морепродукти продовжить зростати, оскільки споживачі шукають більш доступні та зручні варіанти для щоденного харчування.
Ситуація в Україні
Імпорт
У 2024 році, попри всі виклики повномасштабної війни, Україна стоїть і продовжує захищати себе, Європу та демократичний світ. Життя в країні триває, і навіть у складних умовах економіка адаптується до нових реалій. Рибна галузь, як і інші важливі сектори, продовжує функціонувати. Українські підприємства працюють, забезпечуючи внутрішній ринок рибною продукцією, а споживачі зберігають потребу в рибі та морепродуктах як важливу складову раціону.
Імпорт залишається головною складовою в забезпеченні українського споживача в рибній продукції. Потреба України в рибній продукції на більш ніж 90% покривається саме за рахунок імпорту.
Незважаючи на складну ситуацію в країні та здорожчання продукції у постачальників, споживання та імпорт, як в натуральному вираженні так і у вартісному вираженні, зросли.
92% всієї імпортованої риби та морепродуктів ввозились в Україну в замороженому вигляді.
Основними країнами, звідки здійснювався імпорт були: Норвегія, Ісландія, США, Естонія, Латвія.
Слід зауважити, що поживання риби та імпорту має виражену сезонність.
Традиційно в теплу пору року споживання та імпорт знижуються, натомість, в прохолодну пору року навпаки попит, споживання та імпорт, зростають.
Експорт
Експорт рибної продукції з України в 2024 році склав 9800 тонн на загальну вартість 47,8 млн. дол. США.
Основними країнами експорту в 2024 році були: Молдова, Німеччина, Литва, Польща, Данія.
Жива риба (короп) експортується переважно в Молдову.
Українська риба. Загальний вилов
Загальний вилов водних біоресурсів в Україні в 2024 році склав 44 900 тонн, проти 38 200 тонн в 2023 році.
Складовими власного вилову є: аквакультура, внутрішній промисел, океанічний промисел та СТРГ.
Проаналізуємо кожну складову.
Аквакультура
Загальний обсяг виробництва продукції аквакультури у 2024 році збільшився майже на 22 % і становив 18 621 тонну. Найбільшу кількість товарної продукції в умовах аквакультури вирощено у ставах – 18 009 тонн. У резервуарах та басейнах вироблено 315 тонн, в установках замкнутого водопостачання – 181 тонну, у садках – 116 тонн.
Традиційними об’єктами аквакультури незмінно залишаються коропові: короп – 8 896 тонн та рослиноїдні види риб, такі як товстолоб – 4 434 тонни і білий амур – 637 тонн.
Крім коропових, українські аквафермери вирощували також такі види риб:
судак – 1 854 тонни;
лососеві – 396 тонн;
сомові – 273 тонни;
щука – 211 тонн;
осетрові – 72 тонни.
лососеві – 396 тонн;
сомові – 273 тонни;
щука – 211 тонн;
осетрові – 72 тонни.
Водночас у 2024 році вироблено 4 280,5 кг харчової ікри (2 480,2 кг харчової ікри осетрових видів риб та 1 800,3 кг харчової ікри лососевих видів риб).
Лідерами з виробництва продукції аквакультури торік були Черкаська (4 400 тонн), Львівська (1 543 тонни), Хмельницька (1 517 тонн), Кіровоградська (1 456 тонн) та Сумська (1 403 тонни) області.
ВАЖЛИВО. На продовольчий ринок (реалізація) продукції аквакульури традиційно потрапляє менше, ніж по факту вирощується за звітний рік, оскільки частина вирощеного в умовах аквакультури біоресурсу продовжує зростати до набуття товарного розміру. Таким чином, кількість товарної риби, яка потрапила на продовольчий ринок України в 2024 році є меншою та складала 9 200 тонн (на графіку нижче).
Внутрішній промисел
Протягом 2024 року промислові рибалки у водоймах України загалом виловили 11 883 тонни водних біоресурсів, що на 6% більше порівняно з 2023 роком (11 191 тонна).
Лідером промислового вилову вже традиційно є карась сріблястий – 3 584 тонни. Масовість цього виду зумовлена його високою адаптивністю: він живе майже всюди, всеїдний, може розмножуватися кілька разів на рік і навіть без запліднення ікри.
Крім сріблястого карася, основу минулорічного промислового вилову також склали:
- лящ – 2 228 тонн,
- тараня (плітка) – 1 858 тонн,
- плоскирка – 879 тонн,
- рослиноїдні види риб (товстолоб, білий амур) – 553 тонни,
- тюлька – 458 тонн,
- судак – 457 тонн,
- синець – 327 тонн.
Водночас промисловий вилов таких морських видів, як калкан, глоса, кефалеві, хамса, рапана, бичок, креветка, піленгас, які становили значну частку промислу у довоєнні роки, наразі фактично не здійснюється через заблоковані внаслідок військової агресії рф Чорне та Азовське моря.
Океанічний промисел
У 2024 році українські судна добули 19 980 тонн цінних антарктичних біоресурсів. Це на 54% більше, ніж у 2023 році (12 945 тонн), і на 107% більше, ніж у 2022 році.
Результати вилову 2024 року – 19 075 тонн антарктичного криля та 905 тонн антарктичних іклачів.
На промисел працювали п’ять суден під державним прапором України:
"SIMEIZ", "KOREIZ", "CALIPSO" та "MARIGOLDS" – іклачева кампанія;
"MORE SODRUZHESTVA" – лов антарктичного криля.
Однак слід враховувати, що з цієї кількості лише близько 20% потрапляє на український ринок, решта реалізовується суб’єктами в інших країнах.
СТРХ
В режимі СТРХ в 2024 році було добуто 3 900 тонн рибної продукції. В 2023 році було добуто 4 300 тонн.
Спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ) в Україні — це форма господарської діяльності, спрямована на підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом штучного відтворення та раціонального використання водних біоресурсів. СТРГ поєднує елементи промислового рибальства та аквакультури, дозволяючи здійснювати вилов риби за умови компенсаційного зариблення, що забезпечує сталий розвиток водних екосистем.
Водночас, практика впровадження СТРГ в Україні виявила низку проблем. Зокрема, існують випадки формального зариблення, фіктивного обліку рибопродукції та уникнення податкових зобов'язань. Це свідчить про необхідність реформування системи СТРГ, зокрема впровадження прозорих процедур, посилення контролю та залучення громадськості до управління водними ресурсами.
ПІДСУМОК
Отже, в 2024 році фонд споживання рибної продукції становив близько 400 000 тонн (імпорт + внутрішній вилов - експорт).
Окремо слід зауважити, що значну частину загального вилову в Україні також здійснюють рибалки-любителі. Яка це кількість важко відповісти через відсутність централізованої статистики, проте існує думка, що ця частка може досягати 25-35% від загального обсягу.
Враховуючи наявну кількість населення, яка за різними оцінками становить близько 30 млн. громадян, споживання риби в Україні на одну особу складає близько 13,3 кг на рік.
Для порівняння в Європейському Союзі середнє споживання риби та морепродуктів на одну особу в 2024 році становило приблизно 24 кг на рік.
