Як норвезька риба може стати українською
середа, 23 вересня 2020, 11:13
1799
Норвегія є одним з головних експортерів риби у світі. За офіційною статистикою, лише цього року цього року риби було експортовано на суму 65,7 млрд норвезьких крон.
Водночас, ввізні мита на імпорт норвезьких морепродуктів є досить високими. Наприклад, ввізне мито на хека з Норвегії до ЄС становить 4,50%; на лосося – 4,8%; скумбрію –20% тощо.
Яким же чином риба, імпортована з Норвегії, може стати українською?
Це можливо завдяки процедурі діагональної кумуляції між Україною, ЄС та країнами ЄАВТ. Нещодавно український уряд підтвердив застосування цього принципу. Особливо корисною така можливість буде для імпортерів норвезької та ісландської риби.
Діагональна кумуляція між Україною, ЄС та ЄАВТ передбачена у Конвенції ПанЄвроМед та Угоді про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄАВТ (Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн).
Головний принцип – сировина, що походить із країн ЄС чи ЄАВТ і переробляється в Україні, може набувати українського походження, щоб згодом експортуватися на ринки ЄС та ЄАВТ. До того ж, критерії достатньої переробки продукції не застосовуються.
Основна перевага кумуляції – скасування мит та інших бар’єрів у торгівлі і, у результаті, конкурентні переваги.
Візьмемо до прикладу норвезьку скумбрію. В Україну її можна експортувати із митом у 0%. У той час, як при експорті сирої риби з Норвегії одразу до ЄС мито є загальним і становить 20%. Перероблена ж (сушена, солоне філе у розсолі) експортується із Норвегії до ЄС із складом мита у 14%. А при експорті переробленої скумбрії з України до ЄС мито складатиме 0%.
Таке ж правило застосовне до норвезьких форелі чи хека. Мито при експорті форелі з Норвегії до ЄС становить 2,40%, хека – 4,50%. З України ж до ЄС цей уже перероблений продукт експортуватиметься із митом у 0%.
Така ж схема застосовна і до ісландської риби. Ця країна теж є потужним експортером риби. У середньому мито на експорт морепродуктів з Ісландії до ЄС становить 3.5%, а при експорті з України не потрібно буде сплачувати мита взагалі. Переробка в Україні не понесе значних витрат, тож це – прекрасний шанс для розвитку бізнесу.
Реалізація діагональної кумуляції підтверджена Європейською комісією, Представництвами ЄС в Україні та Митницею Королівства Норвегія. А відтепер – і українським урядом.
Таким чином, для іноземців це нові можливості для інвестування, а для українського бізнесу – чудовий інструмент для збільшення торговельних оборотів. А риба та морепродукти, до речі, становлять чверть усього імпорту із країн ЄАВТ!
Державна митна служба України вже повідомила, що митницями розпочато видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED на експорт товарів українського походження в країни ЄС і ЄАВТ. Використання діагональної кумуляції при встановленні преференційного походження товару дозволить українським виробникам закуповувати матеріали, сировину і комплектуючі в країнах ЄС або ЄАВТ, виробляти з них товари в Україні і продавати готову продукцію в країни ЄС або або ЄАВТ без сплати мита. ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Уже зовсім незабаром на спільному заході із компанією First Chair Legal ми розповімо більше про діагональну кумуляцію. Зокрема, поспілкуємось із керуючим партнером компанії, співголовою Митного комітету ЄБА Олегом Кириєвським, який безпосередньо працював над запуском процедури діагональної кумуляції в Україні.
